Термін «сталий розвиток» все частіше використовується в ЗМІ та на офіційному рівні в Україні. Майже усі знають, що сталий розвиток – це розвиток суспільства, що задовольняє потреби нинішнього покоління, не наносячи шкоди можливостям майбутніх поколінь для задоволення їхніх власних потреб. Але з чого складається сталий розвиток, з яких складових на рівні громад ? Про це знає далеко не кожний. Між тим сталий розвиток передбачає складові успіху не тільки для суспільства в цілому, але й для окремої громади і навіть людини.

Розвиток третього сектору – необхідна складова сталого розвитку

Суспільство не однорідне, воно має кілька секторів: перший сектор - влада, другий - бізнес, третій - громадські об'єднання. Сьогодні громадським об'єднанням і населенню зовсім не обов'язково критикувати місцеву владу за не вирішення тих чи інших проблемних питань. Навпаки, необхідно ставати партнерами місцевої влади і, залучаючи власні ресурси жителів громади, вирішувати місцеві проблеми. Причому ці ресурси можуть бути самими різними від креативних ідей до матеріальних та трудових вкладень. Тому саме на громадськість (прим. автора: громадськість - соціально-активна частина суспільства, яка на добровільних засадах бере участь у громадському житті країни, громади) покладається завдання пробудити у населення громадянську активність і головне громадянську відповідальність перед громадою і країною.

Громадське лобіювання – інструмент сталого розвитку

Слово "лобіювання" походить від англійського слова "лобі", яке означає просувати якісь законодавчі заходи, це знає кожен. Метою лобіювання є зміна поведінки органів влади або їх представників таким чином, щоб вони прийняли більш вигідне рішення для групи, що лобіює. Як правило, державні рішення пов'язані з розподілом ресурсів або прийняттям загально-правових норм. Громадське лобіювання направлено на прийняття нормативних актів, законів і бюджетів, які орієнтовані на захист суспільних інтересів або їх ресурсне забезпечення. Хтось скаже, що громадське лобіювання - це міф і у нас воно не працює, але це не так. Типові приклади захисту громадських інтересів - це захист інтересів громади, прав дітей, охорона навколишнього середовища і т.д. Громадське лобіювання має такі важелі впливу, як переконання, зміна думок, а іноді й ціннісних установок осіб, що приймають рішення, обмін голосування політиків з важливого для суспільної групи питання на їх «популярність», яка принесе їм перемогу на наступних виборах. Громадське лобіювання не теорія, є основоположні базиси, що дозволяють ефективно використовувати громадське лобі, такі як: законодавець, щоб мати суттєву вагу в політиці, повинен активно в ній брати участь - витрачати зусилля на підготовку пропозицій та їх просування; законодавець має справу з величезною кількістю проблем одночасно, але їх відносна значимість в його очах залежить від його ціннісних установок; ресурси законодавців (час, персонал, інформація) обмежені, тому вони повинні вибирати пріоритети для своїх зусиль; будь-якому політику досить важко відповідати суспільним очікуванням і бути компетентним. Тому громадське лобіювання надає політикам додаткові ресурси, які дозволяють останнім зробити більше в тій області, яку він вважає важливою. Завдяки такому підходу політики також залишаються у виграші, підвищуючи свою популярність в суспільстві. Активно громадським лобіюванням у нашій країні займаються поки лише громадські організації та об'єднання. Як діє громадське лобіювання? Часто рекомендовані форми роботи, такі як громадські кампанії, факсові кампанії, листи і звернення, запрошення на семінари є малоефективними методами лобіювання. Що ж потрібно для організації ефективного громадського лобіювання? Це, формулювання проблеми і способів її вирішення. Необхідно з'ясувати, які рішення повинні бути прийняті органами влади для того, щоб пропонована громадськістю політика здійснилася. Якщо необхідність зміни правового поля очевидна, слід детально проаналізувати механізм прийняття рішень в тому органі, який відповідає за підготовку необхідного правового акта. У структурі даного органу необхідно знайти людину (не обов'язково одного), що володіє необхідними повноваженнями і, в принципі, що розділяє погляди суспільної групи на проблему. Необхідно завоювати повагу співробітників органів держвлади, що працюють в цій проблемі, зарекомендувати себе компетентним джерелом інформації, фахівцями, здатними говорити мовою прийняття рішень. На цьому етапі доцільно поширювати аналітичні матеріали і проводити семінари. Закріпити свою репутацію. Розробити концепцію нормативного документа, текст, пояснювальну записку та ін. Обов'язково інформувати громадськість про результати і подробиці процесу лобіювання. У світовій практиці не існує єдиного підходу до врегулювання такого політико-правового явища, як лобіювання. В одних країнах така діяльність має законодавче оформлення, в інших функціонують різноманітні форми саморегулювання. Але достеменно відомо, що урегульоване лобіювання відіграє значну роль у розвитку суспільних відносин і сприяє мінімізації корупції та її проявів. На жаль, в Україні через відсутність юридичних регуляторів цього явища, лобіювання не зовсім позитивно асоціюється у простих громадян. Свідченням тому є результати соціологічних досліджень, відповідно до яких більшість громадян ототожнює лобіювання з корупцією та хабарництвом.

Високий рівень інформованості населення про роботу місцевих органів влади  важлива річ для сталого розвитку

Демократія означає більше, ніж вибір підзвітних представників, які здійснюватимуть виконавчі функції. У своїй розвиненій формі, демократія включає складні механізми здійснення колективного самоврядування. Процес громадської освіти населення це перш за все, крок до усвідомлення мешканцями громад самих себе як активних членів громади. Таких членів котрі не тільки можуть, але й прагнуть внести свою посильну лепту задля поліпшення умов життя усієї громади. В ідеалі кожен громадянин України повинен почувати себе актором громадського суспільства. Тому населення потрібно навчати механізмам вирішення суспільних проблем, наприклад, завдяки участі у роботі органів самоорганізації населення. Такі механізми дають великі можливості для громадян у напрямку участі у процесах прийняття рішень на місцевому рівні. З погляду перспективи розвитку громадського суспільства, це більшою мірою робота керівників органів місцевої влади та лідерів організацій громадського суспільства. Саме їх завдання забезпечити в суспільстві можливості громадського обговорення, а також створити таку ситуацію, при якій громадяни зможуть її використовувати. У демократичному суспільстві ті, хто править і ті, ким правлять, мають однакову відповідальність за створення управління на місцевому рівні та його функціонування. Відповідальності можна навчити, делегуючи її. Забезпечуючи шляхи для участі пересічних громадян в роботі місцевої влади, громадяни отримують стимул до того, щоб вони також брали на себе й частину відповідальності в області ухвалення реальних рішень на рівні територіальної громади (сільської, районної). Така відповідальність не може бути цілком перекладена тільки на плечі керівників місцевої влади. Незалежно від культурних відмінностей численних країн, де зараз намагаються побудувати основи демократичного суспільства, демократія у будь-якому випадку страждає, якщо керівники звітують перед суспільством тільки під час проведення виборів. Сучасне місцеве самоврядування в Україні складно представити без такої важливої його складової, як органи самоорганізації населення. І, звичайно, справа тут не тільки в тому, що ці громадські формування мають чималий нерозвинутий потенціал, а в тій важливій ролі, яку вони покликані грати, і грають в житті громад, прагнучих розвиватися відповідно до стандартів демократичної держави. Організаціям громадського суспільства (ОГС) потрібно лобіювати важливість питання підвищення інформованості громадян о можливостях участі у прийняті рішень на місцевому рівні.

Вчимося вирішувати проблеми своїми силами

Сьогодні чується багато нарікань з боку простих громадян про те, що рівень життя в Україні не на належному рівні. Це дійсно так. Але, на жаль, є в цьому і немала частка провини самих наших людей. Невисока явка на виборах, пасивна громадська позиція, низька громадянська відповідальність - це ті причини, які не дають місцевому самоврядуванню повніше спиратися на внутрішні ресурси громади. Так уже повелося, що громадські організації виступають в авангарді ініціатив населення з самих різних питань. Це недивно, адже в громадські організації об'єднуються самі ініціативні представники суспільства. Це люди з активною життєвою позицією, для  яких їх права, як громадян України, не пустий звук.  Саме використовуючи свої права, ці люди вносять свій внесок для допомоги державі по вирішенню багатьох проблемних питань. Сьогодні потрібен конструктивний діалог населення з владою. Прийшов час активних дій задля рішення власних проблем власними силами. Розвиток місцевої самоорганізації корисний не просто економічно, але і об'єднує людей, підвищує моральний дух жителів громади.

Розвиток самоорганізації населення

Не дивлячись на те, що сьогодні в кожному районі зареєстровано десятки організацій громадянського суспільства (ОГС) (в т.ч. громадських організацій, органів самоорганізації населення, благодійних фондів), серйозного впливу на процеси, що відбуваються в місцевому суспільстві вони не роблять. Виникає резонне питання, чому? Наприклад, саме таке питання задали собі громадські активісти Білогірського району ще в 2010 року. В ході дискусій було названо кілька причин. Серед яких найбільш вагомими є нечисленність членів ОГС, роз'єднана робота ОГС і практична відсутність партнерства, а також головною причиною було названо неефективне взаємодія з населенням. Сьогодні можна сміливо припустити, що, зупинивши першого зустрічного на вулиці будь-якого з сіл того ж Білогірського району і запитавши, чи знайомий він з роботою районних громадських організацій, ми не отримаємо дохідливої відповіді. У кращому випадку він назве пару найбільш відомих організацій. Органи самоорганізації населення (ОСН) ще менш популярні. З багатьма громадськими організаціями та ж історія. У зв'язку з конкуренцією, що посилилася в боротьбі за гранти міжнародних благодійних фондів (Донорів), і в зв'язку з ускладненням вимог Донорів, багато громадських організацій не в змозі отримати фінансову допомогу на реалізацію своїх проектів. І як наслідок діяльність громадських організацій, орієнтованих лише на отримання грантової допомоги, згасає. Але у всьому є і свої плюси. Ті ОСН та громадські організації, які змогли продовжити роботу, спираючись на внутрішні ресурси і волонтерський потенціал своїх членів, стали базою для розвитку життєздатного громадянського суспільства на рівні територіальних громад. І ось в 2010 році громадські активісти Білогор’я дозріли морально для розширення діяльності ОГС у районі, для залучення людей з активною життєвою позицією в процеси творення на місцевому рівні. Але як це реалізувати практично? Вони запропонували ініціювати створення Народного активу Білогір'я, куди могли б увійти не тільки активісти громадських організацій та органів самоорганізації населення, але і всі люди з активною життєвою позицією, готові внести свою посильну лепту в розвиток району. Завдяки наявності членів Народного активу у всіх населених пунктах району стала можливим реалізація комплексних соціально-економічних проектів на території всіх громад регіону з активною участю місцевих жителів!

Не критикувати, а змінювати світ на краще!

Один з моїх знайомих волонтерів висловився, що багато часу й енергії віддав іншим людям, але добровільна робота повернула все і навіть більше, а головне дала задоволення від життя! Ось це приклад мислення істинного волонтера. Тому що волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства. Волонтерський рух широко розвинене у всьому світі. Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня - Міжнародний день добровольців в ім'я економічного і соціального розвитку. ООН закликала уряди країн світу здійснити заходи з метою підвищення поінформованості про важливий внесок служби добровольців і тим самим спонукати ще більше людей у ​​всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги в якості добровольців, як на батьківщині, так і за кордоном. У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди. Спосіб життя волонтера буде допомагати Вам, служити Вам, поки Ви служите світу. Ви можете спробувати змінити світ, принаймні, світ навколо Вас. І з часом Ваш світ зміниться. Кожна людина може бути впевнена, що він ніколи не залишиться таким, яким був колись. Розвиваючись особисто та духовно, людина змінюється. А це відразу стає помітним для оточуючих Вас людей. Розвиток волонтерського руху є важливим елементом сталого розвитку.

Міжнаціональна злагода для сталого розвитку

Час від часу доводиться чути  докори (навіть від експертів), що ОГС не розвивають у повній мері почуття толерантності,  не збільшують свій кількісний потенціал за рахунок представників різних національностей та культур, не прагнуть партнерства з національними громадськими організаціями. Тому хочеться навести позитивний у цьому аспекті приклад роботи ОГС Білогірського району Автономної Республіки Крим. Білогірський район Автономної Республіки Крим є багатонаціональним. Тут крім українців та росіян мешкає найбільша процентна кількість (35%) кримських татар серед усіх районів Криму. Велика доля й представників інших національностей, є місця компактного проживання греків, вірменів, німців. Так сталося, що команда громадських активістів Білогір’я вийшла за рамки лише особистої роботи усередині своїх організацій. Це важливий досвід коли представники різних національних ОГС об’єдналися задля спільного розвитку місцевих громад та будівництва громадянського суспільства! Так, особиста робота конкретних організацій є, але є й дуже активна сумісна робота громадських лідерів та активістів. Ций багатонаціональний колектив активістів ОГС працює над актуальними питаннями, потребами та проблемами місцевих територіальних громад. Розроблюється партнерські проекти, щодо вирішення цих проблем. Завдяки такому процесу, дуже приємно, що пересічні громадяни стали все частіше брати участь у таких заходах. Задля залучення молоді до процесів розвитку громадянського суспільства та толерантності міжнаціональною командою було створено неформальний рух «Народний актив Білогір’я». Навіть у парламентської газеті «Кримські новини» було надруковано велику статтю на цю тему: «НАРОДНЫЙ АКТИВ ЖДЕТ ЭНТУЗИАСТОВ И АЛЬТРУИСТОВ» http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2010/149/aktiv.html та «ГЛАВНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ — ЛЮДИ» http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2010/231/potencial.html. Ця ініціатива мала успіх і було створено також групу Народного активу у популярної серед молоді соціальної мережі Вконтакті. Вже більше 1000 молодих людей приєдналося до цієї групи http://vkontakte.ru/#/club11975301. Ідея розвитку міжнаціонального волонтерського руху з боку ОГС та активних громадян є початком стійкого розвитку міжнаціональної єдності та толерантного суспільства. Волонтерська міжнаціональна команда працює не лише над вирішенням проблем суспільства, але й екології. Проводяться регулярні природозахисні заходи. Наприклад, «МОЛОДЕЖНАЯ АКЦИЯ В БУХТЕ КАРАНТИННОЙ» http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/130/action.html . Також в міру сил надається благодійна допомога громадським активістам. Наприклад, «НОВОГОДНЯЯ ВИТАМИНИЗАЦИЯ» http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2011/002/vitaminy.html . Міжнаціональна команда створила Білогірську району організацію «Фонд громад». Ця організація відповідальна за залучення внутрішніх та зовнішніх ресурсів у розвиток багатонаціональних громад Білогірського району. Подібна спільна робота різних національних ОГС є важливим шагом у напрямку будівництва сталого толерантного громадянського суспільства на місцевому рівні.

Євроінтеграція «знизу»

Свого часу Петро I пробив «вікно» в Європу побудувавши на північно-західному кордоні Росії європейське місто Санкт-Петербург. Після цього Європа його прийняла як лідера європейської держави. У наш час захід такого рівня навряд чи під силу навіть багатим державам, не кажучи вже про нашу країну. А ось на рівні власних домоволодінь ми цілком можемо наблизити Україну до Євросоюзу у всіх сенсах цього слова. Сьогодні Україна прагне в Євросоюз, і наше керівництво заявляє про це на кожній зустрічі за участю лідерів об'єднаної Європи. Але що конкретно робиться для цього в країні, навряд чи кожен з нас відповість з ходу. Тим часом, нам пересічним громадянам Україні не варто чекати, коли вище керівництво приведе нас до Євросоюзу. Той самий Євросоюз, який асоціюється у багатьох з порядком, високою культурою і цивілізацією. І нам самим пора наводити порядок у себе, почавши з власних будинків. Кожен, хто був у Європі, напевно, помітив які гарні і доглянуті фасади будинків і дворики у європейців. Які там яскраві фарби і велика кількість живих квітів! А що ми побачимо, пройшовши вздовж вулиць наших сіл і селищ? Недоглянуті паркани, велика кількість сміття та городи у дворі. Невже для того, щоб зробити свої будинки і навколишню територію теж потрібно чекати указів Президента чи постанов КМУ? На щастя, і у нас вже стали з'являтися акуратні дворики і доглянуті садиби. Якщо кожен з нас, нехай поступово, але приведе в порядок свій двір, додасть прилеглої території охайний і красивий вигляд, впевнений, що ми відчуємо себе повноправними європейцями і без офіційного прийняття України до Євросоюзу.

Самодопомога

Часто доводиться зараз чути, як люди скаржаться, що вони залишені сам на сам зі своїми проблемами. Дійсно за роки радянської влади нас (середнє і старше покоління) привчили, що держава контролювала всі сфери життя людини, навіть приватними відносинами цікавилося. Тепер же ми вільні робити все, що захочемо, звичайно, в рамках чинного законодавства. Тому слід не скаржитися на життя, а самим робити його краще. Гідним інструментом поліпшення умов життя є самодопомога або взаємодопомога. Взаємодопомога допомагає людям, що мають якусь спільну проблему об'єднатися і взяти вирішення своїх проблем у власні руки і в рамках власних можливостей знайти їх рішення. В Європі і США вже давно набуло розвитку рух самодопомоги, де люди об'єднуються в групи для вирішення своїх проблем, щоб допомогти самим собі, тим, хто має такі ж проблеми і отримати допомогу від них теж. Як правило, в групах взаємодопомоги беруть участь ті люди, яких об'єднує спільна тема, наприклад, які страждають через однакові хвороби, таких же видів інвалідності або душевних розладів. Основні принципи роботи таких груп: «1) люди, що ефективно справляються або впоралися з особистою проблемою, - кращі наставники і помічники в порівнянні з професіоналами, які не мають в цьому власного досвіду, 2) такі люди, допомагаючи один одному, допомагають і самі себе. Члени груп самодопомоги можуть проводити свої зустрічі у власних будинках. Проведення таких зустрічей не вимагає не великих витрат, навіть чай і печиво не обов'язкові для приємного та корисного спілкування між членами групи. Це не тільки обмін всередині групи, а й надання пережитого досвіду в розпорядження іншим. Вони пропонують обмін інформацією один з одним, пропонують консультації та допомогу один одному. Деякі з таких груп переростають в офіційні організації, які борються за поліпшення умов охорони здоров'я та соціального захисту. Вони звертають увагу на їх тематику за допомогою ЗМІ, звернень до влади, роз'яснювальних заходів або роботи з громадськістю. Їх цілі виходять за рамки роботи в групах. Організації взаємодопомоги - це об'єднання, які працюють для того, щоб мати можливості ефективніше представляти і захищати інтереси своїх членів. В реальності межі цих форм взаємодопомоги можуть бути досить розмитими, тому що чим ширше група і об'єднання, тим більше може бути варіацій для допомоги всередині групи. Зараз у нас найбільший дефіцит спілкування мають пенсіонери та інваліди, а також ті, хто став жертвою стигми, але якщо популяризувати рух груп самодопомоги серед них можна значно підвищити мотивацію до життя цих категорій громадян. Громадським організаціям, установам соціального захисту та просто людям з активною життєвою позицією потрібно частіше застосовувати на практиці методи які використовує рух самодопомоги, і по можливості популяризувати їх і впроваджувати в життя. Нашому суспільству потрібно відмовлятися від менталітету споживання по відношенню до держави, природи, один до одного і використовувати найкращу практику демократичних держав, де культура, повага, такт у відносинах між людьми стали основою не тільки соціального, а й високого економічного розвитку.

 Інноваційний шлях сталого розвитку

Слово «інновація» стало повсюдним в лексиконі представників науки, органів влади та підприємців, але для багатьох людей це поняття ще залишається не зовсім зрозумілим. Найчастіше інновації плутають з новаціями. Тільки інноваційний розвиток дозволить Українській економіці не наздоганяти довгими роками розвинені країни, а досить швидко зрівнятися з ними, а десь і обігнати. Такий розвиток називається випереджаючим. Суть дуже проста, не варто вкладатися в розвиток галузей, де традиційно лідирують якісь країни, а освоювати зовсім нові виробництва. Тим більше що наша наука дуже сильна своїм потенціалом. Наприклад, мало хто знає, але ще за часів СРСР радянськими вченими було доведено, що саме термоядерна енергія здатна позбавити людську цивілізацію від енергетичного голоду. Її унікальність ще й у тому, що термоядерна енергія екологічно чиста. Краще термоядерне пальне - ізотоп гелій-3. На Землі цього ізотопу практично немає, а ось на Місяці гелій-3 в достатку. Україна має високорозвинені космічні технології, очевидно, що при необхідних умовах у цьому напрямку можна зробити потужний стрибок інноваційного розвитку економіки. Що ж таке інновації на більш приземленому рівні? Якщо піти від академічних формулювань, то інновацію можна охарактеризувати як підприємницьку творчість. Відповідно інноваційне підприємство - це підприємство, що випускає принципово нову продукцію (яка до цього не випускалася). Як правило, виводом інновацій на ринок займаються венчурні (анг. ризик) підприємства. Тому що нове виробництво завжди несе чималу частку ризику для виробника.
Тим не менш, інноваційні проекти дуже активно реалізовуються в світі. Від таких глобальних, як зведення Об'єднаними Арабськими Еміратами штучного острова у вигляді пальми в Перській затоці (який вже вважають восьмим чудом світу) з метою переведення орієнтації економіки з нафтовидобутку на туризм. До таких повсякденних зелених технологій, як, наприклад, велотренажер з вбудованим генератором. У США і Європі дуже багато спортклубів вже повністю замінили традиційні моделі велотренажерів на «зелені».

Зелений офіс входить в моду

Якщо запитати перехожого на вулиці, що таке Зелений офіс, напевно практично кожен здогадається і за змістом дасть більш-менш правильну відповідь. Офіційно ж це звучить так: Зелений офіс - це концепція управління організацією, яка дозволяє зменшити негативний вплив на зовнішнє середовище шляхом максимального збереження ресурсів і енергії та зменшення кількості відходів. Сьогодні, в епоху кризи, Зелений офіс вже не стільки данина моді на екологічність, як реальна необхідність, що дозволяє економити чималі кошти. Багато компаній, що ведуть соціально-відповідальний бізнес, особливо ті компанії, які підписали Глобальний Договір ООН, перебудували свою роботу відповідно до вимог Зеленого офісу. Нікого з нас вже не треба переконувати в тому, що дні, коли турбота про довкілля була сферою діяльності лише зелених рухів, давно минули. Насправді, глобальні екологічні виклики, які стають все більш помітними і зачіпають інтереси все більшої кількості людей, формують нового клієнта і нове суспільство. Для них турбота про навколишнє середовище є не просто бажаною, а й необхідною умовою функціонування організації, з якою вони мають справу. У всіх адміністративних приміщеннях компаній, що взяли на озброєння принципи Зеленого офісу, впроваджуються енергозберігаючі технології - гнучкі системи освітлення (в тому числі і за допомогою датчиків руху), теплоізоляційні матеріали, енергоефективне обладнання. А на виробництві, крім усього перерахованого, також використовують систему роздільного збору вторсировини з подальшою переробкою. Існують спеціальні поради для керівників, як перетворити свій звичайний офіс в Зелений. Ці поради допоможуть знизити споживання енергії та ресурсів, що використовуються для утримання офісу. А значить знизити і викиди шкідливих речовин в атмосферу, перш за все парникових газів - головної причини глобальної зміни клімату. Також, при створенні позитивного іміджу будь-якої компанії серед своїх клієнтів, екологічно відповідальні організації отримують переваги. Престижніше мати справу з бізнесменами, які стурбовані не тільки збільшенням прибутків, а й станом навколишнього середовища. Ось деякі з даних порад: використовуйте енергозберігаючі лампи; використовуйте системи автоматичного регулювання освітлення: датчики руху, фотореле, астрономічні таймери і т.д.; використовуйте вимикачі з кнопкою повного відключення живлення; не залишайте електроприлади в режимі очікування, вимикайте їх з мережі після закінчення робочого дня і в кінці робочого тижня, не залишайте зарядні пристрої від мобільних телефонів та інших приладів в мережі, коли вони не використовуються за призначенням; максимально використовуйте природне світло; підвищуйте культуру енергозбереження та проводите відповідну роз'яснювальну діяльність серед співробітників; використовуйте багатотарифні лічильники електроенергії; використовуйте терморегулятори на батареях опалення; утеплите вікна і використовуйте тепловідбивні екрани за батареями опалення, не захаращуйте опалювальні прилади меблями; на ніч закривайте штори; утеплите вхідні двері; встановіть прилади обліку води і проводите оплату за їх показниками; використовуйте ричагові крани і водозберігаючі насадки на крани і душ, не використовуйте одноразовий посуд; друкувати робітники і чорнові документи можна на використаних з одного боку аркушах паперу («оборотках»); проінформуйте співробітників про необхідність економії паперу, пропагуйте принцип "Подумай, а чи треба роздруковувати документ або достатньо прочитати його з екрана" ; використовуйте контейнери для роздільного збору сміття і здавайте його на переробку в спеціалізовані компанії; використовуйте систему заохочень для співробітників, які ведуть активну діяльність з енергозбереження; використовуйте екологічні будівельні матеріали при виробництві ремонтних і будівельних робіт; при можливості застосовуйте поновлювані джерела енергії: вітрогенератори, сонячні батареї , теплові насоси, системи рекуперації тепла; максимально часто використовуйте громадський транспорт, щоб дістатися до роботи; використовуйте систему дистанційного спілкування (електронна пошта, Інтернет-телефонія, відеоконференції і т.д.) для зниження кількості переїздів, перельотів; по можливості ведіть електронний документообіг; застосовуйте канцілярскі приналежності багаторазового використання. Рекомендації, запропоновані вище, прості і невитратні. Дані заходи легко реалізуються в офісах і вони можуть значно знизити споживання ресурсів, зменшити навантаження на навколишнє середовище, а також привести до видимої економії фінансових коштів. Дана робота на підприємстві або в організації буде мати позитивний ефект і поза стінами компанії, так як співробітники, привчені до правил Зеленого офісу, напевно перенесуть ці правила і в свої будинки, чим значно допоможуть заощадити сімейний бюджет, а головне зняти антропогенне навантаження на наше багатостраждальне навколишнє природне середовище. Адже, щороку жителі Україні виробляють до 11 млн. кубометрів побутових відходів, які займають площу в 260 тис.га - приблизно стільки, скільки займає держава Люксембург! Компанія, яка здала на переробку 1 тонну макулатури, збереже 20 дерев! Що стосується світового досвіду, то, наприклад, Великобританія активно впроваджує у себе концепцію Зеленого офісу. Високий рівень екологічної освіти та активна свідомість людей стали стимулом і основою для поширення його принципів по всій країні. Уряд Великобританії ухвалив, що до 2016 року всі побудовані будинки повинні бути екологічно збалансованими, практично не створюючи викидів СО2 в атмосферу і строго відповідали стандартам економії електроенергії. З квітня 2008 року в країні діє «Кодекс будинків майбутнього», що передбачає введення рейтингової системи - від однієї до шести зірочок, де шість будуть позначати вищий рівень екологічної збалансованості будівель. У нашому житті все так переплетено, що, починаючи робити одну корисну справу, переконуєшся, що воно тягне за собою цілу низку інших позитивних результатів, тому не варто відкладати впровадження Зеленого офісу у себе на роботі або впровадження принципів Зеленого офісу в своїх будинках і квартирах, а давайте почнемо робити це прямо сьогодні!

Соціальне підприємництво – реалія сталого розвитку
Період дикого капіталізму дев'яностих все далі залишається за спиною українців. Бізнес стає все більш цивілізованим. Все менше в бізнесі проявляються ганебні явища «чорної» бухгалтерії. Все частіше можна чути і спостерігати приклади соціально-відповідального бізнесу, де найяскравішим прикладом представлені соціальні підприємства.  Соціальне підприємство - це бізнес, який своєю діяльністю сприяє вирішенню соціальних завдань і проблем. Подібний бізнес активно розвивається в розвинених країнах світу. Наприклад, з європейських країн Великобританія по праву вважається піонером в галузі соціального підприємництва. Сьогодні в цій державі діє 50 000 соціальних підприємств.
Напевно, тому Британською Радою ініційований трирічний проект з розвитку соціального підприємництва в трьох пілотних регіонах України, одним з яких є Автономна Республіка Крим. В рамках проекту десятки кримських підприємців та бажаючих зайнятися бізнесом пройшли навчання на спеціальних тренінгах зі створення та розвитку соціального підприємства. По закінченню курсу учасниками навчання вже були підготовлені бізнес-плани конкретних соціальних підприємств.
Хочеться вірити, що популяризація ідей соціального бізнесу в Криму буде залучати все більше прихильників у бізнес середовищі, тому що саме такий бізнес відповідає всім вимогам сталого розвитку.

Родові помістя - нова гілка сталого розвитку.

Всі хто читав відому серію книг Володимира Миколайовича Мегре "Дзвенячі Кедри Росії", напевно, стали трохи іншими, стали більш одухотвореними. Як раз ці люди поклали початок ще новому, але вже такому, що набирає популярність на території СНД руху родових помість. Їх головна мета - повернути Землі її первозданний вигляд, відродити по всій планеті Райські сади, пахучі ароматами квітів, що дарують цілющі плоди, насичені ефірами, іскристі чистою водою, наповнені цілющим повітрям! Це звучить дуже романтично в наш прагматичний вік, тим не менш, все більше і більше людей беруть викладені ідеї і прагнуть до їх втілення в реальність. Прихильники родових помість стверджують, що їх рух - еволюційний процес. Бо, на протязі всієї своєї історії люди випробували безліч форм соціальної організації, які визначали в тому числі, і моделі організації життєвого простору сім'ї і людини. Були хутори та комуни, поміщицькі садиби та гуртожитки, окремі квартири і бараки, палаци і комуналки і т.д. і т.п. В процесі жорсткого природного відбору з окремих фрагментів формувалася життєздатна модель, що відповідає новій концепції - «Родовий маєток», як підсумку багатовікових пошуків. І потрібно визнати, що у даної моделі є підстави. В даний час в світі провідною визнана екологічна концепція сталого розвитку, яка передбачає такий розвиток, який забезпечує потреби людей, що живуть, не позбавляючи майбутні покоління можливості задоволення своїх потреб. Нова форма організації життєдіяльності сімей в селищі, що складається з родових маєтків, дозволяє використовувати переваги і виключити недоліки міського та сільського способу життя, при цьому вирішуючи всі екологічні проблеми. Одним з важливих переваг життя в місті є можливість участі в суспільно значущої діяльності, підвищення інтелектуального та культурного рівня і, що є головними причинами прагнення молоді влаштуватися в місті. Родовий маєток - землеволодіння площею 1-2 га з житлом для всієї сім'ї, що складається з декількох поколінь. Земля (і все, що на ній) перебувають в довічному користуванні з правом успадкування. Новий Земельний Кодекс України, фактично, є правовою базою - тільки там це називається «приватною власністю без права продажу». Кожний маєток є автономною екологічної та економічної системою. Навіть один гектар землі достатній, щоб забезпечити всі покоління роду житлом, високими доходами і високоякісними, екологічно чистими продуктами харчування. Маєток має екологічну та економічну автономію. Кошти від реалізації екологічно чистих продуктів, ремісничої продукції, екотуризму - стануть запорукою фінансової стабільності роду. Наявність сучасних засобів зв'язку, комп'ютера дозволяє професійно займатися будь-якої наукової, інтелектуальної, творчою діяльністю в тиші і спокої родової садиби. Для людей, що займаються комерційною, громадською, науковою або будь-якою іншою діяльністю в місті, маєток може стати прекрасним заміським будинком, в якому вони будуть відпочивати у вільний час, а в старості «тихою пристанню», де вони зможуть виховувати онуків і правнуків. Облаштування родового помістя дозволяє людині відновити природні процеси. На відміну від більшості екологічних проектів, що вимагають регулярних вкладень, створення родових помість фінансується одноразово і не потребує подальшого фінансування, оскільки створюються економічно самодостатні екологічні системи. Кожне маєток і селище, в цілому, є одночасно і природоохоронними та господарськими об'єктами і можуть фінансуватися з відповідних джерел. Створення маєтків може увійти, також, в програми зі створення нових робочих місць, житлового будівництва, облаштуванню репатріантів і т.д.

Оптимізація системи охорони здоров'я для сталого розвитку

Сьогодні все частіше чується думка і від державних діячів і від простих обивателів, що система охорони здоров'я потребує серйозної реформи. За соціологічними опитуваннями рівень послуг системи охорони здоров'я не задовольняє і половини наших громадян. У чому ж виражається це невдоволення? Мабуть, на це питання відповідей чимало в кожного. І якщо проблему браку дорогого устаткування і ліків вирішити досить складно, то проблему консультацій, черг, довідок та інших бюрократичних моментів можна вирішити ефективно, використовуючи нові інформаційно-комунікаційні технології. В еру Інтернету та інформаційних мереж необхідне створення єдиної електронної програми для всієї мережі системи охорони здоров'я. Де в електронному вигляді містилася б уся інформація про медичну історію кожного громадянина України, природно це повинна бути закрита інформація тільки для працівників охорони здоров'я. Відкрита ж частина цієї електронної системи повинна містити інформацію про лікувальні заклади, лікарів, послуги, години прийому та ін. Забезпечувати он-лайн консультацію лікаря і запис на прийом. Завдяки такій системі можна було б уникнути черг в лікарнях і поліклініках, відмовитися від лікарняних карток і т.д.
У зв'язку з цим хотілося б висловити побажання багатьох українців, особливо молодого і середнього віку, щоб керівництво країни звернуло серйозну увагу на це питання і розглянуло можливість його рішення вже найближчим часом. Подібна інтегрована інформаційна мережа охорони здоров'я дозволить приймати більш компетентні рішення лікарям, заощадить час пацієнтам, забезпечить прозорість лікарської практики. Використовуючи ресурси електронної мережі та її бази даних, установи охорони здоров'я можуть отримувати статистичні дані і більш раціонально використовувати свої ресурси в заходах охорони здоров'я. Впровадження такої системи питання найближчого майбутнього і чим швидше воно буде вирішене, тим краще. Громадське лобіювання може стати добрим інструментом прискорення цього процесу. 

Протидія корупції – необхідна умова сталого розвитку

Сьогодні багато говориться і пишеться про боротьбу з корупцією, на жаль, більше ніж робиться в реальному житті. Так чи є реальні інструменти подолання корупції? Виявляється є. Спеціальну технологію під назвою «Прозора Польща» розробили і застосували свого часу наші польські сусіди, а тепер пропонують скористатися її адаптовану для України версію і нам. Інститут демократії імені Пилипа Орлика (з Української сторони) і Фонд Розвитку Місцевої Демократії (з Польської), починаючи з 2005 року, крок за кроком адаптують досвід «Прозорої Польщі» в українських реаліях. Ці партнерські організації готують фахівців-експертів з усіх регіонів нашої країни в т.ч. з Криму, для впровадження в Україні аналогічної технології, яка тепер називається «Прозора Україна». Технологія пропонує органам місцевого самоврядування (ОМС) наступні шість інструментів подолання корупції. 1) Прозорість - все, що робить ОМС, стає ясним і зрозумілим, завдяки оприлюдненню основ функціонування та інформування про актуальні і важливі справи. Це досягається завдяки розробці карток послуг, оперативного розміщення на сайті ОМС розпорядчих документом та їх проектів, впровадження системи внутрішнього інформування в приміщеннях ОМС, створення системи інформаційних стендів. 2)  Нетерпимість до корупції - ОМС діє етично і ясно декларує політику протидії корупції. Досягається за рахунок розробки внутрішнього Етичного кодексу службовця ОМС, проведення навчання з питань етики для співробітників. 3) Залучення громадян - ведеться суспільний діалог, ОМС сприяє виникненню та діяльності об'єднань громадян, що беруть участь у вирішенні проблем місцевої громади. Для цього створюються Картки активності місцевих громадських організацій, розробляється дієвий механізм співпраці між ОМС та громадськими організаціями, а також програма соціального партнерства. 4) Передбачуваність - реалізація публічних завдань відбувається в передбачуваної і планомірної формі, жителі мають можливість участі у формуванні планів громади. Досягається за допомогою спільної міжсекторальної розробки Стратегічного плану розвитку громади, впровадження принципів програмно-цільового методу виконання місцевого бюджету, розробки багаторічного інвестиційного плану на основі Стратегічного плану розвитку. 5) Професіоналізм - завдання виконують компетентні кваліфіковані співробітники, які вміють ефективно використовувати ресурси, сприяють постійному поліпшенню надання населенню послуг. Професіоналізм передбачає вдосконалення критеріїв щорічної оцінки службовців, розширення можливостей підвищення кваліфікації, диверсифікацію форм навчання. 6) Звітність - діяльність ОМС вимірюється і фіксується, особливо в сфері фінансів, визначена відповідальність окремих посадових осіб. Звітність передбачає випуск та розповсюдження інформації про використання місцевого бюджету у доступній для розуміння населення формі, впровадження процедури поіменного голосування, ведення відкритого реєстру об'єктів комунальної власності.

Корупція становить серйозну загрозу сталому розвитку нашої країни і від принципової позиції до даної проблеми керівників ОМС багато в чому залежить наше майбутнє. Використання вищеназваних інструментів не вимагає особливих додаткових ресурсів для ОМС, при цьому забезпечує надійний заслін корупційним схемам.

 Як ми бачимо, сталий розвиток залежить не тільки від дій влади, а більшою мірою від активної громадянської позиції громадян. Тому й відповідальність за майбутнє наступних поколінь лежить на кожному з нас.

Віталій Хомутов

http://communityfund.at.ua/